Змінне поле
«Суди першої та апеляційної інстанцій не завжди встигають за численними змінами позицій Верховного Суду, що безпосередньо відображається на ефективності правосуддя»зазначає Олег Горецький, керу-ючий партнер «Горецький і Партнери»
— Уже декілька років поспіль найвище керівництво України анонсує проведення масштабної судової реформи. Разом із цим до законодавства вносяться точкові зміни задля виправлення минулих помилок, наскільки вони ефективні в нинішній ситуації?
— Будь-яке реформування має бути послідовним та не бути постійним або точковим. Я вже неодноразово наголошував на тому, що реформа повинна бути комплексною, системною, а реалізація окремих її напрямів не дасть потрібного результату. Безперервний процес реформування негативно впливає на судову систему — це факт.
— На вашу думку, залучення міжнародних експертів задля формування ключових для судової системи органів посягає на суверенітет України?
— Це досить дискусійне та складне питання. Можливо, власне ідея залучення іноземних фахівців є доречною. Але як ми можемо бути впевнені в тому, чи зможуть ці фахівці давати компетентні та адекватні оцінки, висновки, звіти, чи знають вони законодавство України та чи обізнані вони зі структурою і порядком роботи судової влади? Це — важливо, адже ці експерти працювали в інших системах права.
— Ваша фірма відчула на собі відтік суддівських кадрів? Чи змінився, на ваш погляд, доступ до правосуддя?
— За 2021 рік Вища рада правосуддя звільнила 178 суддів, 175 із яких у відставку. Я вважаю такі показники критичними. Сьогодні не вистачає третини від необхідної кількості суддів. І, на превеликий жаль, завдання № 1 реформи зараз — це перевірка членів Вищої ради правосуддя, а не наповнення судів.
Доступ до правосуддя ускладнився не лише кадровим дефіцитом, а й проблемою фінансування судів, що впливає на тривалість розгляду справ, повідомлення учасників справ, отримання судових рішень, виконавчих документів тощо. Звичайно, не помітити ці зміни важко: клієнти очікують швидкого та якісного правосуддя, захисту, відновлення їхніх порушених прав. За фактом є випадки, коли справи в столичних районних судах призначаються до розгляду один раз у десять місяців або розглядаються вже більш ніж чотири-п’ять років (лише в першій інстанції).
При цьому змушений констатувати, що з припиненням реєстрації Вищою радою правосуддя дисциплінарних скарг помітно збільшилася кількість порушень у судах. І кількість нерозподілених скарг уже досягла півтори тисячі і продовжує зростати.
— Восени офіційно запрацювали окремі блоки Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), тож можна констатувати, що електронне судочинство стартувало. Ви вже випробували систему? Які переваги та недоліки можете назвати?
— Дійсно, з жовтня цього року запрацювали три модулі системи, і процесуальні кодекси передбачають, що адвокати мають бути зареєстровані в системі.
Проте на практиці не всі поспішають користуватися «електронним судом», хоча попередній етап — впровадження системи відеоконференцзв’язку (EASYCON) — став свого роду проривом для спільноти адвокатів.
Логічно, що робота ЄСІТС вдосконалюватиметься з часом та практикою. Але зараз є питання щодо точного та неухильного виконання учасниками справи вимог процесуальних кодексів у частині подання екземплярів процесуальних документів для інших учасників, щодо подання доказів сплати судового збору (оригінали яких вимагаються) тощо.
— Як ви можете прокоментувати заяву ДСА України щодо незастосування зниженої ставки судового збору за умови подання документів в електронній формі?
— У цілому ідея застосування зниженої ставки — позитивне нововведення на шляху до електронного судочинства.
Але сьогодні в судах елементарно немає можливості роздрукувати процесуальні документи, які надходять засобами електронного зв’язку (електронною поштою): клопотання, заяви. І ми знову повертаємось до проблеми недофінансування судової системи. Як сьогодні суддя має розглядати справу, матеріали в якій надійшли в електронній формі?
Тому говорити про застосування зниженої ставки за таких умов, на мій погляд, дещо передчасно.
— Чи відбулися суттєві зміни в судовій практиці за останній рік? В яких саме категоріях справ?
— Практика змінюється і продовжується її формування. Цікаво спостерігати за новими висновками Верховного Суду, а особливо — Великої Палати. На жаль, іноді ці висновки не розміщуються в одній площині правового поля з правами та інтересами громадян.
Суди першої та апеляційної інстанцій не завжди встигають за численними змінами позицій Верховного Суду, що також позначається на ефективності правосуддя.
На мою думку, Велика Палата Верховного Суду не виправдала очікувань та надій, які на неї були покладені, адже мета її створення полягала саме у формуванні єдиної судової практики, розгляді зразкових справ та справ з виключною правовою проблемою. А що маємо зараз? Величезну кількість окремих думок, невиправдано тривалий розгляд справ та ознаки політичного впливу. Тож, гадаю, цьому питанню треба приділити увагу робочій групі, яка працює над черговою судовою реформою.
— Чимало юристів скептично ставляться до медіації в Україні. Ви підтримуєте таку позицію? Чи є у вашій практиці приклади протилежного?
— Звичайно, ми ефективно використовуємо медіацію як при вирішенні спорів у бізнес-середовищі, так і в приватних спорах. Особливо поширеною та ефективною медіація є в сімейних спорах, тим більше, коли клієнти — публічні особи.
Інститут медіації розвивається в Україні, це факт! І це підтверджує прийняття Верховною Радою України Закону «Про медіацію».
Деякі сумніви щодо ефективності цієї процедури обумовлені, на мою думку, певним конфліктом інтересів: адвокат зацікавлений у процесі, це — його робота, водночас медіатор може допомогти вирішити спір швидко, навіть без участі адвоката. І це не єдина перевага медіації. Практикуючі медіатори знають, що медіація — це про конфіденційність, про економію часу та коштів, про вирішення спору win to win (коли виграють усі сторони спору), про розвантаження судової системи, можливість збереження нормальних відносин сторін спору на майбутнє тощо.
Із власного досвіду впевнено зазначу, що медіація — це перспективний напрям у сфері юридичних послуг.