Дія Сіті: завантаження триває

Мінцифри декларує запуск «Дія.Сіті» з початку 2022 року, а це означає, що в резидентів попереду бага-то роботи з адаптації корпоративних структур, налагодження внутрішніх процесів відповідно до нового регулювання. І хоча зміни до податкового законодавства та деякі підзаконні акти щодо процедур реєст-рації резидентами «Дія.Сіті» ще не прийнято, основні правила гри вже зрозумілі, а тому IT-компанії мо-жуть поступово планувати свої дії для адаптації до організаційних і фінансових вимог закону
Сергій Оберкович, старший партнер GOLAW
Максим Лебедєв, партнер, керівник практики корпоративного права та M&A GOLAW

«Дія.Сіті» як віртуальна зона пропонує правовий та організаційний режим, у якому свої переваги може знайти як стартап, так і велика продуктова чи аутсорсингова IT-компанія. Відповідно, всім гравцям ринку необхідно врахувати вимоги Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 1667-IX від 15 липня 2021 року (закон про «Дія.Сіті») та зрозуміти, яким чином це вплине на бізнес. І хоча зміни до податкового законодавства та деякі підзаконні акти щодо процедур реєстрації резидентами
«Дія.Сіті» ще не прийнято, основні правила гри вже зрозумілі, а тому IT-компанії можуть поступово планувати свої дії для адаптації до організаційних і фінансових вимог закону.

 

Який порядок включення до «Дія.Сіті»?

Порядок включення компаній до числа резидентів «Дія.Сіті» відносно нескладний та вимагає подання простої заяви, яка має містити інформацію про компанію, її посадових осіб, перелік видів діяльності, запевнення про відповідність вимогам закону.

У Міністерства цифрової трансформації України (Мінцифри) буде десять робочих днів на розгляд заяви, прий­няття рішення та надання відповіді, інакше заява вважається прийнятою за принципом мовчазної згоди. Відмова допускається виключно у випадках невідповідності кандидата вимогам закону, надання недостовірних відомостей або подання документів ексрезидентом «Дія.Сіті» протягом року з моменту його виключення.

Звісно, для забезпечення відповідності бізнесу вимогам до резидентів «Дія.Сіті» заявникам необхідно буде провести підготовчі дії та перелаштувати модель роботи. І тут виникає найбільше практичних питань.

 

Перегляд та адаптація структури бізнесу

Одна з вимог до резидентів «Дія.Сіті» — це наявність 90 % «кваліфікованого доходу» від стимульованих видів діяльності (наприклад, розробки чи видання програмного забезпечення або компʼютерних ігор).

Тому, якщо компанія отримує дохід також від видів діяльності, які не передбачено законом для резидентів «Дія.Сіті», для отримання статусу резидента необхідно буде розглянути варіанти реструктурування бізнесу — змінити види діяльності, здійснити виділ чи поділ бізнесу, створити нові компанії тощо.

Крім того, є обмеження за видами діяльності. Наприклад, компанія, яка оперує онлайн-букмекером та розроб­ляє власне програмне забезпечення, не зможе стати резидентом «Дія.Сіті». Однак окрема компанія, що розроблятиме на основі договору програмне забезпечення для букмекера, зможе зареєструватися в «Дія.Сіті».

Також необхідно враховувати, що резидентом «Дія.Сіті» може бути виключно українська юридична особа з розкритою структурою власності, яка не перебуває в стані припинення, перетворення або банкрутства і стосовно бенефіціарів якої не запроваджено санкції та вони не є резидентами наприклад КНДР або РФ. Тому потенційним резидентам необхідно переглянути свою структуру бізнесу, перевірити повʼязаних осіб на предмет перебування в санкційних списках, а іноземному ІТ-бізнесу — подбати про юридичну присутність в Україні.

 

Перегляд моделі співпраці з ІТ-спеціалістами

Закон про «Дія.Сіті» відкриває перед резидентами «Дія.Сіті» нові можливості для регулювання відносин з ІТ-фахівцями, що, вочевидь, із часом нівелюватиме будь-які переваги співпраці з ФОП, яка завжди була пов’язана з ризиками прихованих трудових відносин.

Гіг-контракти є досить гнучким інструментом, який може передбачати надання послуг чи виконання робіт, подібно до ФОП, або виконання роботи за певною посадою, як працівники у штаті компанії. Гіг-контракт може поєднувати в собі всі переваги цивільно-правового та трудового договору: гнучкий ненормований графік роботи, оплату праці на погодинній основі або за виконаний проєкт, соціальні гарантії, як, скажімо, оплачувана відпустка, лікарняні, декретна відпустка тощо.

Звісно, нагальної потреби переводити всіх ІТ-спеціалістів на модель співпраці за трудовими чи гіг-контрактами на початковому етапі немає. Потенційному резиденту достатньо буде підтвердити середньооблікову кількість працівників чи гіг-спеціалістів (щонайменше 9 осіб) із середньомісячною винагородою не менше ніж 1200 євро.

Для стартапів передбачено спрощені вимоги для резиденства: не потрібно мати щонайменше 9 IT-фахівців із зарплатою 1200 євро, якщо компанія заявника зареєстрована не раніше ніж за 2 роки до реєстрації резидентом «Дія.Сіті» та має дохід за рік до реєстрації, в рік реєстрації та наступного року до 1167 розмірів мінімальної заробітної плати щороку (для 2021-го це 7 млн грн). Пільгові умови для стартапів діятимуть до кінця року, наступного за роком реєстрації. Після спливу пільгового періоду компанія повинна відповідати всім вимогам, інакше втратить статус резидента «Дія. Сіті».

У будь-якому разі резидентам «Дія.Сіті» надалі доведеться відмовлятися від моделі роботи з ФОП для реалізації повною мірою наданих законом нових можливостей та збереження статусу резидента.

Для цього необхідно буде розробити відповідні проєкти договорів та перевести ФОП на гіг-контракти чи трудові договори, ліквідувати ФОП, що для деяких гравців ринку, звісно, створить додаткову паперову роботу, проте зніме навантаження щодо адміністрування відносин із ФОП.

 

Наслідки набуття статусу резидента «Дія.Сіті»

Статус резидента «Дія.Сіті» є чинним із моменту опублікування відповідного рішення Мінцифри, після чого резиденти можуть користуватися відповідними податковими пільгами та інструментами, які доступні виключно в «Дія.Сіті»: гіг-контрактами, NCA та особливим NDA, можливістю залучати професійну керівну компанію, новими механізмами залучення фінансування (Convertible Loan, Option, Liquidation Preferences) тощо.

Але, крім цього, в резидента «Дія.Сіті» виникають і додаткові зобовʼязання щодо підтвердження відповідності вимогам стосовно видів діяльності, кваліфікованого доходу, кількості працівників (гіг-спеціалістів) та розміру їх винагороди. Для цього резидентам необхідно буде подавати перший звіт протягом трьох місяців після реєстрації та щорічний звіт, кожен із яких має бути підтверджено незалежним аудиторським висновком, що створює додаткове адміністративне навантаження та витрати.

До того ж резидент «Дія.Сіті» несе ризики втратити статус резидента, що можливо з підстав невідповідності вимогам до резидентів, порушення строків подання звітності тощо. І хоча закон передбачає процедуру адміністративного оскарження рішення, протягом якого воно не набуватиме сили з огляду на те, що скарга розглядатиметься апеляційною комісією Мінцифри, можливість скасування свого ж рішення є маловірогідним. Своєю чергою, судове оскарження зупинятиме дію рішення про виключення резидента «Дія.Сіті» за певних умов.

За таких обставин протягом строку судового оскарження рішення про втрату статусу резидента, що в середньому становить 1–2 роки, бізнес перебуватиме в стані невизначеності та змушений буде знову вживати заходів щодо зміни моделі співпраці з ІТ-фахівцями, оскільки через три місяці після втрати статусу гіг-контракти припиняються автоматично.

Мінцифри декларує запуск «Дія.Сіті» з початку 2022 року, а це означає, що в резидентів попереду багато роботи з адаптації корпоративних структур, налагодження внутрішніх процесів відповідно до нового регулювання і, головне, розʼяснення співробітникам нових правил гри.